На Житомирщині декомунізували забуті пам'ятники Леніну [ Редагувати ]

Забуті богом і декомунізацією. На Житомирщині знайшлися два Леніни, що досі спокійнісінько стоять на постаментах посеред сіл. За три роки, відколи в Україні діє закон про заборону тоталітарної символіки, "Ленінопад" Іллічів не зачепив. Як так вийшло і що сталося з одним із них під час підготовки нашого сюжету - знає Поліна Спасенко.

Не такий уже і молодий, як співалося у радянській пісні, а й досі на постаменті. Ленін у селі Видибор, як і за часів СРСР, на почесному місці біля будинку культури.

"Стоїть - хай собі стоїть, він нікому не мішає. Я колись у школі учився, все знаю: Ленін маленький, усміхнений трішки. Дивиться щиро з обкладинки книжки", - говорить Іван, місцевий житель.

Чому до бетонного Ілліча так і не дійшов "ленінопад" та руки чиновників, цікавимось у місцевій сільраді. Її голова пояснює - питання про демонтаж Леніна кілька разів виносили на сесію сільради і таки підтримали. Утім, операцію вирішили відкласти на потім, а саме погруддя Ілліча на чорний день.

"Ми його не будем кидать десь на смітник. Це погруддя ми десь покладем, хай воно лежить. Ну, може колись ця історія повернеться", - розповідає Володимир Когут, голова Видиборської сільської ради.

Пришвидшити хід історії, а заодно і роботу чиновників, вирішили в Житомирській облраді. Відповідний проект рішення уже готовий.

"Є ще стаття в кримінальному кодексі України - 436-а - яка чітко регламентує, що виготовлення, поширення, пропаганда і в тому числі і пам'ятників, які пов'язані з тоталітарними режимами - це не лише комуністичний, але й націонал соціалістичний - це буде кримінал. Це позбавлення волі до п'яти років, на секундочку!", - пояснює Олена Галагуза, депутат Житомирської обласної ради.

"А тут, у селі Ковбащина, Леніна намагалися зносити двічі. Втім, це ніяк не вдавалося. Мовляв, дуже міцний бетон. І лише перед приїздом нашої знімальної групи, чи то бетон пом'якшав, чи то сил додалося, але спроба нарешті виявилася вдалою", - розповідає Поліна Спасенко, кореспондент.

Павло Петрович не може повірити, що Ілліч пропав. Про всяк випадок іде перевірити. Ще ж вчора був!

"Я ще не родився, він тут стояв. Щоб ви не сказали, то я й не знав би! То гарно зняли його! Це ви зняли, да? - Та ні це не ми!"

Переконується, від Леніна тільки прізвище. Пан Павло лише тішиться - зняли акуратно, не те що в сусідніх селах.

"Там розбили все повністю!! То там розбили все повністю, то там треба дівчатам уборку робить. - Ну, тут акуратно.- Да, тут акуратненько, молодці".

У районній раді з'ясовуємо: Ленін протримався так довго, бо він нічийний. Та хто ж його врешті демонтував, ще й так оперативно, в райраді таємниці не відкривають.

"Бюджетні кошти на нього були жодні не затрачені. Жодної цінності він не ніс, тому що він абсолютно ніде на обліку не перебував. Тобто, фактично господарів його до цих пір немає", – пояснює Сергій Дмитрук, голова Коростенської районної державної адміністрації.

Тим часом, у Видиборі, нас запевнили, що свого Ілліча демонтують уже за тиждень. Всього від початку декомунізації в Україні прибрали понад дві тисячі фігур Леніна.