Бій під Крутами: історик розвінчав популярні міфи [ Редагувати ]
Сьогодні в Україні вшановують пам'ять загиблих під Крутами. Рівно сто років тому ця залізнична станція на Чернігівщині стала центром протистояння УНР і Червоної Армії. Бій був нерівним - кілька сотень київських студентів - ціною власного життя затримали наступ кількатисячних загонів Червоної армії. За сто років довкола цієї події виникло безліч міфів та суперечок. Що розвінчали - дізнавалася Катерина Сривкова.
Бій під Крутами відбувся не 29, а 30 січня, кажуть історики. Помилкову дату взяли з радянської преси.
"Насправді в цей день червоні зайняли станцію Плиски. Це недалеко від Крут, але все-таки це не Крути", - говорить Михайло Ковальчук, кандидат історичних наук.
Є документальні підтвердження, є спогади учасників, які досить чітко називають дату 30 січня. В першу чергу це рапорти самого Муравйова, який доповідає командуванню, що сьогодні, 30 січня, ми нарешті, після дводенного бою, здобули станцію Крути.
І цей міф - не єдиний. Ще один - про трьохсот українських "спартанців", які загинули, стримуючи північну орду. Історики кажуть: сили червоних справді в рази перевершували армію УНР, проте втрати серед українців були - значно менші.
"Число загиблих під Крутами десь було близько 70-80 чоловік разом з тими, хто потрапив до полону і був страчений. Реально все-таки на полі бою було з боку більшовиків десь від тисячі до півтори тисяч бійців. Це ті, які йшли в першому ешелоні. І цього було в кілька разів більше, ніж власне оборонців станції Крути", - говорить Михайло Ковальчук, кандидат історичних наук.
Захищали станцію не лише студенти та гімназисти, а й кваліфіковані військові. Помічний курінь Січових Стрільців налічував 116 осіб. Із озброєння мали кулемети і бронепотяг. Та й більшість юнаків-добровольців вчилася на військовій кафедрі.
"Юнак - насправді це юнкер. Тобто людина, яка навчається у військовому закладі. Вона має розуміння і знання, що таке зброя і що таке війна. Принаймні теоретично", - говорить Віталій Скальський, науковий співробітник інституту історії України НАНУ.
Та серед оборонців справді були й діти - учні 6-8-го класів Кирило-Мефодіївської гімназії. Семеро з них - полягли в бою. Поховали їх на Аскольдовій могилі в Києві разом з іншими крутянами.
За словами дослідників, командири спорядили юнаків саме під Крути, бо цей напрямок вважався другорядним. Основна загроза була з боку Харкова і Полтави. Тож у такий спосіб керівництво намагалося вберегти молодь, але - прорахувалося.
"Бій під Крутами - це символ, звичайно, жертовності, героїзму, звитяги і самопосвяти української молоді, але крім цього іншого це ще й символ невдалого стратегічного планування. За помилки і прорахунки командування довелося розплачуватися молодим юним добровольцям", - говорить : Михайло Ковальчук, кандидат історичниих наук.
Сьогодні пам'ять загиблих під Крутами вшановують по всій країні. У самому ж селищі пройдуть урочисті заходи біля Меморіалу пам'яті героям Крут за участі президента.