Роман СКРИПІН: про хамство і продажну журналістику
На минулому тижні криворізькі журналісти отримали нагоду поспілкуватися із Романом Скрипіним, котрий відомий широкому загалові по роботі на «5 каналі» часів Помаранчевої революції. Зустріч із ним відбувалася у конференц-залі рекламної агенції «Арт-стайл», де праворуч та ліворуч від гостя сиділи керівники двох державних телерадіокомпаній Дніпропетровщини — Вікторія ШИЛОВА (Дніпропетровської обласної) та Іван ГАЛАМАСЮК (Криворізької міської).
Після розриву з «5 каналом» та періоду вимушеного безробіття місцем роботи Скрипіна стало радіо «Свобода», де він має щоденну розмовну програму тривалістю 22 хвилини ефірного часу. В професійних планах — ще одна розмовна програма, але вже на телебаченні. Йдеться про новий і ще не розбудований канал ТVІ, одним із засновників якого є російський олігарх Володимир Гусинський. Втім, як каже Роман Скрипін, переговори, проведені з причетними до каналу Миколою Княжицьким та Євгеном Кисельовим (той самий, з НТВ) засвідчили: засновник обіцяє не втручатися в редакційну політику.
Але на спілкування з криворізькими колегами Скрипіна потягнуло не як журналіста-практика, а як голову Незалежної медіа-профспілки України. Головною метою його поїздки в Дніпропетровськ та Кривий Ріг була подальша розбудова організації. За словами Романа, свого часу профспілка зробила ривок, а тепер дещо зупинилася у своєму розвитку й потребує «перезавантаження». Членських внесків від понад тисячі членів не вистачає навіть на оплату праці відповідальному секретареві організації (сам голова працює на громадських засадах і виключно у позаробочий час) та оренду і утримання офісу. А без цих двох речей профспілка, вважай, є віртуальною.
Говорячи про призначення профспілки, Роман згадав ті часи, коли на телеканалах панували пресловуті темники, які обмежували журналістів у їхній професійній діяльності:
— Тоді нам здавалося, що як тільки ми подолаємо таку перешкоду в розвитку журналістики, як цензура, все одразу стане на свої місця. Нібито подолали. Тепер маємо анархію свободи слова, яка ставить нові виклики взагалі щодо нашого існування та необхідності профспілки. Але профспілка потрібна. Вона має об’єднувати людей для захисту своїх трудових прав та стояти на сторожі професії. Не знаю, як у вас, але всюди журналістам платять тіньову зарплату. Це питання, яке турбує більшість журналістів, бо через «чорну» зарплату легше контролювати працівників і, відповідно, ставити під загрозу свободу слова.
Категорично не сприймаючи щодо себе слова «профспілковий лідер» і називаючись скромно головою, Скрипін зробив окремий акцент на тому, що Незалежна медіа профспілка відкрита для співпраці з журналістами державних телерадіокомпаній. В разі створення в їхніх трудових колективах осередків, ця організація могла б тиснути на відповідні структури, адже, наприклад, рівень оплати праці в державних ЗМІ Скрипін вважає просто свинським ставленням до людей.
Скільки ж заробляє на «Свободі» він сам, працюючи у ЗМІ, заснованому державним департаментом США, не сказав, пославшись на умови трудового контракту, які не дозволяють розголошувати ці дані. Але дав зрозуміти, що плата пристойна, до того ж, запевнив: ніхто з Вашингтона не диктує, про що і як вести мову в ефірі. Головними засадами редакційної політики на «Свободі»,за його словами, є об’єктивність та збалансованість інформації, чемне поводження з гостями в студії, а також політична незаангажованість, рівновіддаленість від будь-яких політичних сил. І це для Скрипіна саме те, що треба, бо політиків він дуже не любить, а вони — його. Ще під час роботи на «5-му» українські політики його просто дістали, бо замість конкретних відповідей на питання проголошували сформульовані партійними піарщиками тези. А коли він їх зупиняв, ображалися, просили дати договорити або звинувачували в хамстві. Щоправда, Скрипін визнав, що і йому доводилось бути в ролі хама, але виключно тоді, коли іншого способу зупинити хама-гостя він не бачив. А головним діагнозом українській політиці від Романа Скрипіна є те, що вона існує у цілковитому відриві від демократичних цінностей.
Говорячи про інші реалії професійного і суспільного буття, Скрипін зазначив, що нині в моді є лояльні до власників журналісти, зручні люди, які без «зайвих» питань виконуватимуть поставлені їм завдання. Красномовною ознакою цього для нього, телевізійника по суті, є поява на телеекранах ведучих, які самі собі не пишуть тексти підводок до сюжетів.
Під час зустрічі було порушено і питання адаптації російських каналів. «Наразі я не можу сказати, як профспілка може захистити кабельників від вимоги держави адаптувати телеканали. Скажімо, щодо вимоги адаптувати телеканал «РТР-планета» я можу сказати, що цей канал взагалі не має нічого спільного з поняттям «свобода слова». Це є російська пропаганда, на яку працює державна машина сусідньої країни. Питання адаптації каналів дуже непросте… Єдине, що хотів би зауважити: дії Національної ради з питань телебачення і радіомовлення не завжди виправдані й наповнені здоровим глуздом, тому що в цій країні де-факто є двомовність, і гнатися за українізацією в найгіршому її вияві не варто. Ця гонитва без продукування якісного продукту скидається на недолугу шароварщину. І це не спрацьовує на позитив». |
